«Спалений Кедр та Райдужні Голуби» — історична реконструкція, яку лондонська інді-парфумерка Сара Маккартні присвятила персоні Лорда Бернерса. Композицію створено з інгредієнтів, які існували за його часів (1883—1950), і не використано жодного, який тоді не було винайдено.

Незважаючи на суворе релігійне виховання, Лорд Бернерс пожиттєво зберіг юнацький ексцентризм. Несподівано отримавши спадок, вин зміг дозволити собі розкрити численні таланти, ставши художником, письменником та авангардним композитором.

Найбільшим його талантом утім були потужні побутові перформанси, які могли спостерігати численні гості на кшталт Сальвадора Далі та Герберта Уелса. Із приїздом Бернерса маєток Фарінгдон вибухнув нескінченною домашньою вечіркою, яку зміг зупинити лише початок Другої світової.

На стінах будинку Бернерс повісив Констеблів і Матісів, із вітальні через розкішні французькі вікна відкривався вид на один із найдовших краєвидів Англії, який простягався (як кажуть) на 22 милі. Але жартівливий Бернерс любив порушати власну ідилію, запрошуючи на чаювання арабського жеребця Моті, який належав дружині поета Пенелопі Бетчман.

Лорд Бернерс тримав у «роллс-ройсі» клавікорд, із яким колесив околицями маєтку, а якщо його музики не розуміли, жартома лякав перехожих, одягаючи маску свині. Його хорти носили перлинні намиста, а коли губили їх під час ігор, Бернерс їх не лаяв, а мовчки видавав їм із сейфа нові. А ще він велів пофарбувати фарінгдонських голубів у райдужні кольори, щоб нагадували конфеті.

Ельза Скіапареллі наполегливо радила йому розробити власний парфум, але він не встиг, тож Сара Маккартні виправила помилку з затримкою 60 років.

Ноти: кедр, дим, зацукрований мигдаль, троянди, апельсин, дубовий мох, мускус, цивета